Старий і море

Вісімдесят чотири дні старий Сантьяго виходить у море й повертається ні з чим. На вісімдесят п'ятий він запливає далі за всіх — і чіпляє рибу, більшу за його човен. Далі три доби сам на сам: він не може її витягнути, вона не може зірватися, і обидва поступово виснажуються до межі. Усе, що відбувається потім, Гемінґвей розповідає без жодного зайвого слова — у повісті сто сторінок і майже немає прикметників.

1952 року текст надрукував журнал «Лайф» — випуск розійшовся мільйонними накладами за два дні. Наступного року Гемінґвей отримав за повість Пулітцерівську премію, ще за рік — Нобелівську, і в формулюванні Нобелівського комітету згадувалася саме ця книжка. Це остання річ, яку він опублікував за життя, і вона повернула йому репутацію після десятиліття невдач.

Жанр книги

Філігранна повість-притча, що володіє внутрішньою динамікою та лаконізмом класичної новели. Твір із філософською глибиною та ювелірною точністю слова досліджує фундаментальні питання людського буття, де за стислим сюжетом ховається монументальний метафоричний підтекст.

Про автора

Ернест Гемінґвей (1899–1961) — американський письменник і журналіст, лауреат Пулітцерівської та Нобелівської премій, чий лаконічний стиль змінив прозу XX століття.