Топ-5 книг, після яких важко буде заснути
Нещодавно ми розповідали про ідеальні книги для читання перед сном, сьогодні ж поговоримо про історії, після яких ви навряд зможете спокійно заснути! Звичайно, вони не будуть так само жахливі, як гра нашої національної збірної в матчі проти Румунії, та заряд якісного переляку ми гарантуємо.
Напевно, будь-яка добірка жахів має починатися зі згадки «святої жахотрійці» — Дракула, Франкенштайн і Джекіл з Гайдом (а десь позаду темною марою блукатиме привид батька Гамлета Говарда Лавкрафта). Найдавнішим із цього зловісного тріо є творіння Мері Шеллі, написане ще 1818 року на алкотусовці письменницькому ретриті з лордом Байроном і ще кількома добродіями.
Суть повісті знають навіть ті, хто її не читав: доктор Франкенштайн як вельми прогресивний науковець початку 19 століття прагне створити свій прототип штучного інтелекту й відтак стати на один щабель із богом. Та на біду не все йде за планом, і створіння, замислене як янгол, першолюдина-Адам, виявляється потворним монстром.
Звичайно, алюзію на творця й творіння авторка навіть не намагається приховати — у певний момент доктор навіть намагається зліпити монстру «Єву» (щоправда, нічиє ребро для цього з тіла не видирає — такі жахи можливі лише в релігійних книгах і в пісні про козака Байду).
Читати історію Франкенштайна і моторошно, і сумно. А ось тут можете погортати лондонське видання 1831 року. Пожовклі сторінки, химерні ілюстрації, все як ви любите.
А вже в сучасному світі нас зустрічають відчуття й запахи — солодка вата, горішки, хот-доги та… попкорн! Бо їх разом із цирком змило до каналізації, зі всіма кіньми, жонглерами, акробатами та, звичайно, клоуном. І варто лише підійти ближче та простягнути руку, як ви злинете й попливете з ними, і вже не матиме значення, що клоун насправді зовсім не клоун, а ховчик — примара, що є втіленням найбільших наших страхів, найтемніших внутрішніх демонів.
Так, «Воно» Кінга є ідеальним художнім дослідженням того, як дитячі страхи й психологічні травми впливають на все подальше життя. А якщо хочете підбірку наймоторошніших книжок Кінга, ставте лайк, натискайте на дзвіночок… Забулися, у нас же немає дзвіночка. Тоді ми просто її зробимо, бо Стівен завжди на часі!
Після виходу популярної гри «П’ять ночей з Фредді» тема аніматроніків, що оживають, аби вбивати людей, переживає справжній ренесанс! Пряма екранізація стала хітом (хоча значно атмосфернішим є фільм з Ніколасом Кейджем «Дивокрай Віллі» — поціновувачам якісного трешу категорично рекомендуємо) і вже анонсовано продовження.
Нині ж маємо й книжкову серію, що обіцяє пролити більше світла на історію аніматроніків-убивць і просто потішити лячними оповідками, що доповнюють та поглиблюють всесвіт ігор, додаючи нові деталі й сюжетні лінії, які допомагають глибше зрозуміти історію загадкових персонажів.
Якщо ви читали Кінга, то напевно чули про Касл-Рок — вигадане містечко, де відбувається дія багатьох його романів. Цю назву Стівен узяв з одної зі своїх улюблених книжок — «Володаря мух» Вільяма Ґолдинґа. І здавалося б, це ж історія про хлопчиків-робінзонів, загублених посеред океану, до чого тут жахи? А ви прочитайте й одразу зрозумієте.
Вивільнення істинної людської природи, первісний хаос і насильство, поклоніння таємничому «звіру» й те, ким або чим є цей звір насправді — усе це робить «Володаря мух» страшнішим за класичні горори. Тут на вас чекають полювання, убивства й деградування представників цивілізованого суспільства до безжальних дикунів.
А ще тут є одна мушля, за допомогою якої можна засуджувати й висловлювати занепокоєння, але не діяти, бо у равлика в мушлі, як і в декого ще, немає зубів і відваги, аби протистояти дикунам. Уже не така проста робінзоніада, правда?
Книги справді як люди: є такі, в які спершу закохуєшся за оформлення, а потім за наповнення. Навіть коли наповнення темне, загадкове й незбагненне — це лише розпалює нашу цікавість. «Любов і потойбіччя» — не один твір, а збірка оповідань найкращих авторів готичної прози (звичайно, тут є По, можете навіть не сумніватися, а ще Кіплінг, Ірвінг, Меріме, Беккер, Несбіт — мамо рідна, яка компанія, щоб мене підняло й гепнуло).
Ключовою темою цих історій є трагічне кохання, що водночас є великою світлою силою й причиною фатальних для персонажів подій. Від старовинних маєтків до таємничих примар — усе тут служить для посилення теми невидимих зв’язків між світом живих і мертвих. Це не тільки створює атмосферу страху й невизначеності, а й нагадує, що кохання виходить за межі життя. Фанатам «Сайлент Хіллу» та класної горор-літератури точно сподобається.
Читайте також:
5 причин прочитати нові «Голодні ігри»
7 детективів Аґати Крісті, які варто прочитати
11/22/63: 10 цікавих фактів про роман Кінга до 60-ліття вбивства Кеннеді
Підписуйтеся на наші соцмережі, щоб не пропустити ще більше акцій, новин та цікавинок:
