Василь Стефаник

Василь Стефаник – український письменник, літературний критик, громадський діяч і публіцист, один із найвизначніших представників української літератури початку XX століття.
Критики вважають Василя Стефаника унікальним письменником-новатором і співцем селянської долі. Деякі літературознавці вважають його одним із найвидатніших українських новелістів.
Жанри, які можна знайти у творчості Василя Стефаника, включають романи, новели, оповідання, літературно-критичні статті, публіцистику та листування. Він був відомий своїми соціально-психологічними романами, які описували проблеми та життя селян, а також їх внутрішній світ.
Його перший роман «Сальвія» описав драматичну історію кохання молодої дівчини.
Знаменитий український роман «Земля» розповідає про трагедію землевласника, який перетворив свою землю на феодальну казарму.
Василь Стефаник активно долучався до громадського життя України та був одним із засновників української демократичної партії «Народна партія».
Василь Стефаник був номінований на Нобелівську премію з літератури в 1926 році.
Критики писали: "Небагату залишив Стефаник письменницьку спадщину — числом, та зате вона пребагата своєю ціною, своєю вагою, своєю невмирущістю. Так про селян ще ніхто не писав…" — писав про Василя В. Сімонович.
Творчість Василя Стефаника значною мірою сприяла розвитку української літератури та формуванню національної свідомості в Україні. Його роботи досі залишаються актуальними й популярними серед читачів.