Григорій Сковорода

Григорій Савич Сковорода був українським філософом, поетом, вчителем і письменником. Вважається, що Григорій Сковорода створив жанр байки в українській літературі. Переважно писав староукраїнською та латинською мовами.

Сам Сковорода називав себе Варсавою, що перекладається як «Син свободи». Він також відмінно грав на флейті, органі, сопілці, скрипці, гуслях, лірі та бандурі.

Філософські твори Григорія Сковороди, а також його поетичні твори та роздуми про мораль є відомими творами. Його твори відрізняються складністю та високою моральною мудрістю. Він часто використовував алегорії та антропоморфні символи, щоб передати свої думки.

Він не написав жодної книги за своє життя. Однак, читачі самостійно шукали його, багато читали та цитували його, переписували його рукописи та пропагували їх.

Сковорода був сильним прихильником демократії, коли захищав права людської особистості.

Він був одним із перших українських письменників, які використовували українську мову у своїх творах, з метою підняття національного духу українців і прославлення своєї культури.

Цінував особисту духовну свободу. Філософські твори були переважно присвячені моралі. Крім того, він вважав, що самопізнання є основною метою людського існування.

Григорій Сковорода жив у період, коли нагороди за творчість не були поширені, як це зараз. Але його душі та нащадки отримали нагороду за його внесок у літературу та філософію України.