Книга Крижане кохання ГУЛАГу (1954-1957). кн.3 арт. 469247

Галина Горицька — українська письменниця, історик за фахом, викладачка, кандидатка політичних наук. Народилася в Києві. Коли навчалася в аспірантурі, почала писати свій перший роман «Дороги, що ведуть у Каїр». Він разом із трьома іншими романами — «Небо для тих, хто має крила», «Остр(і)в», «Карпатський антидепресант» — увійшов у першу книжку авторки «Остр(і)в», яку видало видавництво «Фоліо», далі в серії «Ретророман» вийшли друком два романи Галини Горицької «Церква Святого Джеймса Бонда та інші вороги» й «Товариство осиротілих атеїстів». Навесні 1953 року Геннадія Петровича, колишнього майора держбезпеки, відрядять у «відпустку» за політичною статтею 58 Кримінального кодексу УРСР. Раптом дорогою до місця призначення, куди його везли в «столипінському» вагоні, він почне співати улюблену пісню бандерівців «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…» Цієї пісні його навчили на Закарпатті, де він працював під глибоким прикриттям.