Емма Андієвська

Емма Андієвська – українська письменниця, поетеса, художниця, представниця модернізму в українській літературі.
Андієвська створила унікальний світ поетичних і художніх образів. Містика, філософія та духовність є основними темами творчості письменниці.
Емма Андієвська написала понад 9000 картин, три романи, п’ять книжок короткої прози та 29 поетичних збірок.
В шість років дівчинка вперше почула українську мову. Відтоді вона вирішила для себе, що вона українка, що українську мову вона дуже хоче вивчити.
Відтоді письменниця вирішила писати лише українською, оскільки вважала, що це пригнічена мова. Авторка стверджувала, що її метою є «створити українську державу в слові».
Починаючи з 1949 року, вірші письменниці почали публікуватися в українській пресі. Критики були вражені її першою збіркою поезії «Поезії». Поетична книга «Вілли над морем» у 2001 році була номінована на Національну премію України ім. Т. Г. Шевченка.
Книжки письменниці «Роман про добру людину» та «Роман про людське призначення» присвячені українцям в еміграції та описують її враження від похмурого життя в напівзруйнованому Берліні.
Усі поетичні збірки письменниці були видані або накладом авторки, або коштом власних коштів у видавництвах «Дніпро» і «Всесвіт».
Персоналізація персонажів і надання їм людських характеристик є важливим компонентом творів письменниці. Крім того, Еммі має глибокий культурний символізм, що пояснює, чому звичайні та повсякденні речі, які вона пише, можуть служити ілюстрацією певного народу чи історичної епохи.
Емма Андієвська – феміністка, візіонерка, сюрреалістка, прихильниця езотерики. Більшу частину свого життя перебувала в еміграції, але все ще для неї Україна – «її рай».