Крадійка книжок

Дія «Крадійки книг» відбувається в передмісті Мюнхена у воєнні роки: з 1939 до 1944. Розповідь ведеться від особи Смерті, яка розповідає читачеві історію Лізель Мемінгер — дев’ятирічної сироти, яка виявляє дивне захоплення книгами і починає красти їх. У книзі Смерть — це чоловічий персонаж. Йому не належить співчувати живим, його мають турбувати тільки душі померлих. Так і трапляється до певного часу, поки одного разу Смерть не порушує правила і не виявляє інтерес до долі Лізель. Смерть спостерігає за тим, як вона росте, зрідка навідується в містечко, де вона живе та навіть рятує від знищення її щоденник. Саме він і стає кишеньковою книжкою Смерті, яку той дбайливо зберігає і перечитує.

Анотація до «Крадійки книжок»

Дія книги починається у 1939 році, коли дев'ятирічна Лізель Мемінгер їде потягом із матір’ю та молодшим братом. Останній раптово помирає, і після його похорону Лізель краде книгу, яку бачить на цвинтарі — це «Довідник могильника». Вона завжди тримає її при собі після того, як її передають під опіку Ганса Хубермана і його дружини Рози.

Спочатку Лізель мучать кошмари про померлого брата, але Ганс втішає її. Згодом вона пристосовується до життя на новому місці, починає товаришувати з хлопчиком на ім'я Руді Штайнер, допомагає Розі в її пральні. Вони живуть у маленькому містечку неподалік Мюнхена. Місцевих жителів вчать ненавидіти одне одного: за те, що хтось із них єврей, або товаришує з євреєм, або зафарбовує на дверях єврейських будинків образливі написи, або не вступає до лав НСДАП. Ненависть прищеплюють у різний спосіб: дозволяють безкарно громити єврейські будинки і магазини, запалюють на міській площі святкове багаття з «ворожих» книжок, на головній вулиці влаштовують «парад» в'язнів концтабору Дахау.

У цей час безпечніше бути байдужим, душевно глухим і сліпим, адже це може зберегти життя тобі і твоїй родині. Але Ганс Хуберман відмовляється бути таким. Саме він, коли починаються гоніння на євреїв, зафарбовує лайливі слова та жовті зірки на дверях їхніх будинків. Саме він відмовляється від вступу до нацистської партії, бо вона закликає до ненависті та війни, і через це втрачає своїх замовників. Саме він, пам'ятаючи свого загиблого в Першу світову війну товариша, переховує у своєму домі єврея-втікача Макса.

У той же час потяг Лізель до книг посилюється, і вона краде ще кілька томів, поки дружина мера, фрау Герман, не дозволяє їй увійти до бібліотеки. Між ними зав'язується дружба, яка живить любов Лізель до читання. Фрау Герман дає дівчині блокнот і пропонує написати історію свого життя. Жінка каже, що слова можуть як зцілити, так і нашкодити, і радить дівчинці ніколи не втрачати віру в їхню силу. Через кілька місяців, коли Лізель працює в підвалі, вносячи останні штрихи у свою автобіографію, вулиця, на якій вона живе, руйнується внаслідок повітряного нальоту. У той час як усі її рідні та друзі загинули, письменницька діяльність Лізель випадково рятує їй життя. Коли її везуть жити до Германів, вона випадково впускає свою книгу, і саме тоді Смерть підбирає її. Похмурого женця заворожує зміст книги, в якій розкриваються як найгірші, так і найкращі сторони людської поведінки.

Чому варто прочитати «Крадійку книг»:

• Одна зі ста найкращих книг за версією журналу Time.
• Дія роману відбувається під час Другої світової війни в нацистській Німеччині.
• Історія про те, як книга здатна зігріти душу навіть у найбільш темні часи.
• USA Today порівняли роман із «Щоденником Анни Франк».
• Книга була екранізована.

Про автора

Маркус Зузак — письменник австрійського походження, батьки якого емігрували до Сіднея у 1950-х роках. Зважаючи на цей факт, читачі припускали, що «Крадійка книг» могла бути в чомусь автобіографічною. Однак сам автор стверджує, що для створення історії лише запозичив історії, які йому розказували батьки.