Клятвений солдат. Те, що тривожить мерців. Книга 1
Про книжку «Клятвений солдат. Те, що тривожить мерців. Книга 1»
Алекс Істон, відставний солдат, отримує тривожного листа від давньої подруги дитинства Меделін Ашер. Вона невиліковно хвора, і її стан швидко погіршується. Відчуваючи, що це може бути їхня остання зустріч, Алекс негайно вирушає до маєтку Ашерів, який сам по собі здається живою істотою. Тут він зіштовхується з містичною присутністю зла. Маєток, розташований на околицях глухої сільської місцевості, оточений дивними грибковими розростаннями, які світяться в темряві та пульсують.
Меделін, бліда й виснажена, втрачає контроль над власним тілом: вона блукає будинком уві сні, її голос набуває моторошного, нелюдського тембру, вона веде розмови з кимось невидимим. Її брат Родерік, який колись був раціональною людиною, тепер схожий на особу, що перебуває на межі безумства: він марить і стверджує, що сам будинок і земля під ним отруєні.
Що викликає ці жахливі явища? Чи пов’язане це з минулим родини Ашерів, про яке ніхто не хоче говорити вголос? Або ж сама природа цієї землі породжує щось страшніше за будь-яку людську уяву? Разом із місцевим військовим лікарем і монахинею Алекс намагається розгадати таємницю маєтку.
Анотація до книги «Те, що тривожить мерців»
Солдат Алекс Істон отримує звістку про те, що його давня подруга, Меделін, знаходиться на межі смерті. Лист із проханням про допомогу приводить Істона до готичного маєтку, де панують сирість, холод і незрозуміла тривога. Те, що зустрічає солдата на місці, не вкладається у звичні уявлення про хворобу. Меделін і її брат виснажені дією якоїсь невидимої сили. У кімнатах і в затуманеному саду висить дивна тиша, а з озера доносяться звуки, які нагадують рух живої істоти, але нічого живого там немає. Місцеві жителі уникають цієї місцини, натякаючи на давні легенди та «щось» у воді, про що ніхто не наважується говорити вголос.
Істон разом із друзями поступово розкриває моторошну сутність загрози. Під вологими шарами моху, під шурхотом очерету і тьмяною поверхнею озера ховається щось давнє й надприродне. І це «щось» вже простягає свої корені до маєтку, до людей і до самого життя.
Поєднуючи готичну атмосферу, психологічну напругу та авторську інтерпретацію класичної говардовської моторошності, Кінгфішер створює історію про те, що ховається в тумані та астиглій воді. Це похмура історія про дружбу, обов’язок, внутрішню силу.
Чому варто прочитати книжку «Те, що тривожить мерців»:
- Готична атмосфера і містика — старовинний будинок, сповнений таємниць, гнітюча тиша, майже стерта грань між життям і смертю.
- Книга досліджує внутрішню боротьбу, страх і травми минулого, що робить історію багатогранною і глибокою.
- Історія захоплює з перших сторінок і не відпускає, занурюючи читача у світ загадок і таємниць.
- Головний персонаж проходить через складну внутрішню трансформацію, що робить його образ цікавим і багатогранним.
- Автор поєднує у творі елементи горору, детективу та психологічної драми.
Про авторку
Т. Кінгфішер - це псевдонім письменниці і художниці Урсули Вернон, авторки книг і коміксів. З-під її пера, зокрема вийшов графічний роман «Digger», який високо оцінили критики.
Урсула — донька військового і художниці, вона народилася 28 травня 1977 року в Японії, на базі ВМС США, а виросла в штатах Орегон і Аризона. За освітою вона антрополог: захистила дисертацію з питань еволюції людини в Маккалістер-коледжі. Зараз вона мешкає в Північній Кароліні.
Письменниця захоплюється фехтуванням, садівництвом, спостереженням за птахами, гончарством, полюбляє комп’ютерні ігри, зокрема Dungeons & Dragons. Урсула колекціонує індонезійські маски демонів. Вона має кілька котів і собак. Письменниця підтримує дружні відносини з засновниками видавництва Sofawolf Press Джеффом Едді та Тімом Сасманом.
