Донька є донька

Твори Агати Крісті стали одними з найбільш публікованих за всю історію дюдства.Надзвичайний роман "Донька є донька", який написала геніальна англійська письменниця Агата Крісті під псевдонімом Мері Вестмакотт. На превеликий подив, виявився далеко не детективний, а якісний, дає багато приводів для філософських роздумів на тему взаємин між матір`ю і дочкою, психологічний роман. В основі сюжетної лінії розповідь про долю двох головних героїнь - матері на ім`я Енн і її дев`ятнадцятирічної дочки Сери. Дуже чітко простежується зашкалює егоїзм з боку дочки, яка навіть не замислювалася, що може зробити свою матір нещасною, позбавивши можливості особистого життя, а також мудрість і самопожертву з боку матері, яка все ж вирішує поставити крапку у стосунках з коханим чоловіком заради бажання дочки і відповідно щастя дочки автоматично є щастям матері. Роман вийшов дуже зворушливим, емоційним, а також дуже життєвим з реально описаними героями, в яких автоматично впізнаеш когось із оточуючих мене людей. Діти, які служать батькам, чи батьки, які служать дітям - це не має значення для міжособистісних стосунків, на яких все базується." Здавалося б, єдине речення з цього роману, а й над ним думати можна довго. І вартих уваги рядків у романі справді вистачає. Незвично читати не детективні твори авторки, але її психологічні роботи красномовно доводять, що талановита людина талановита у всьому. І жанр не має значення. Написане читається просто, але це саме той випадок, коли не намагаєшся передбачити фінал.