«Хорімія» Дайске Хаґівари: виявляється, існують цікаві книжки про нетоксичні стосунки
Дайске Хаґівари. Хорімія. Том 1-2. Київ: Наша ідея, 2024.
Здорові стосунки між партнерами і друзями нечасто стають темою захопливих книжок. Навіть в підлітковій літературі, котра якраз націлена на позитивні моделі соціалізації для юних людей. Ну бо цікавої історії про нормальні стосунки не напишеш, так здається: ззовні всі гармонійні союзи виглядають страх якими нудними, а то і попросту дратують. Але! Якщо такі стосунки пишуть не як готовий продукт, а коли нам показують найтонші нюанси взаємодії між людьми, коли ми бачимо, якої праці вартує мати нетоксичні стосунки, от тоді стає цікаво і корисно. Наприклад? Є двоє. Одна занадто віддає себе людям. Другий сховався від людей. Як їм збалансувати свої життя, щоби бути разом? Цікаво ж!
«Хорімія» (відома японська манга Адачі Хірокі, адаптована Дайске Хаґівари) — історія щасливих людей, які навчаються шукати один в одному причини цього щастя. Старшокласники не мотають один одному серця і нерви, а уміють підтримати і розвинути один одного. Книжка на диво захоплива, хоча буйних пристрастей і ній, звісно, не буде. Той спокій «Хорімії» читачі швидко оцінили. Основна історія «Хорімії» з’явилася іще 2007-го, але й до 2023-го її доповнювали час від часу, розказуючи різні випадки з життя головних героїв. За мангою було успішне аніме і не менш успішна дорама, обоє 2021 року, їх довго чекали і просили. Повільна історія про повсякденне життя японських старшокласників сформувала потужну групу фанатів (існує уже навіть пародія на «Хорімію», так само популярна, де герої обмінялися статями).
Кіоко Хорі і Ісумі Міямура — однокласники, але вони не спілкуються, бо належать до різних соціальних кіл. От нині Міямура передав Хорі резинку, що впала з її парти на підлогу, і це, либонь, був перший їхній контакт на всю старшу школа. Вона цього навіть на зауважила. Хорі — зірка, гарненька дівчина завжди з ідеальною зачіскою і макіяжем, одна з перших учениць, оточена друзями і прихильниками. Міямура — самітник-мовчун, він відверто лякає людей, завжди у костюмі, защепленому на всі ґудзики, з кучмою чорного волосся, зачесаного на вуха і лоба. Він був аутсайдером ще з молодшої школи, за все життя мав одного товариша, той зараз в іншій школі навчається. Самотність поволі стала нестерпною. У кожного з них є своє життя поза школою, про яке однокласники гадки не мають.
Хорі — старша донька, матір багато працює, а татуся десь носить потяг до пригод. Хорі не ходить на вечірки і не розважається з друзями, вона фактично самотужки піклується про добробут родини і виховує молодшого брата Соту. Одного дня Сота зникає з парка, де гуляв під наглядом сусідки. Малого додому приводить юнак — весь в тату і пірсінгу. Він виглядає навіть загрозливо, але Сота розказує, що юнак його порятував, коли той загубився в парку, і привів додому. Соті — сором’язливий малюк, він важко зближується з людьми, але цьому юнаку довірився. Хорі дякую хлопцеві, той у відповідь називає її на ім’я. Хорі в шоці: оцей вкритий татушками крутий хлопака — мовчун Міямура. Тепер, коли вони знають таємниці один одного, вони починають поволі зближуватися.
Те, що Міямура бачив Хорі втомленою, злою, ненафарбованою, страх якою владною, Хорі піклується про родину, але разом із тим вона — справжнісінький домашній тиран. Те, що Хорі знає, коли Міямурі стає нестерпно самотньо, він сам собі робить пірсінг, він пече витончені тістечка і не годний самостійно приймати важливі життєві рішення, а ще він достобіса гарний, як виявилося. Вони такими є лише один для одного. У такий спосіб формується простір розділеної довіри, простір абсолютної безпеки, де обоє можуть відпружитися і відновитися. Він — надто захоплений своїми переживаннями і тому може бути нечутливим до людей. Вона — надто звикла опікуватися іншими і не уміє піклуватися про себе. Вони — навчать один одного чомусь, що самі добре уміють (обміняються вадами, якщо завгодно).
Молодіжних комедій в манзі випускають сотні на рік, але популярною стала саме історія Хорі і Міямури. Здається, саме через те, що книжка створює простір безпеки і комфорту. Ця книжка на тебе не кричить, вона тобі не наказує і тебе не повчає, просто крок за кроком учить, як довіритися інший людині і створити здорові стосунки без маніпуляції. Акцентую: без взаємного примусу! В одній із історій подруги радять Хорі не здаватися такою сильною, бути більш жіночною і вдати, скажімо, що вона боїться дивитися жахастик. Біда в тому, що фільми жахів якраз боїться Міямура. Хорі пробує виконувати непритаманну їй роль і стається перша сварка. А знаєте, як вони вперше поцілувалися? Хорі не сподобався смак цукерки. Міямура просто забрав у неї карамельку — з рота у рот. Справа була просто в цукерці, він не планував той поцілунок і не моделював для того ситуацію. От про це кажу, маючи на увазі простір без маніпуляції. В «Хорімії» все означає те, що означає.
Простий світ, який так складно побудувати — і в літературі, і в реалі.
Ганна Улюра
