«Дівчина у блакитному пальті»: уміти вижити й уміти уціліти
Моніка Ґессе. Дівчина у блакитному пальті / Переклад Анастасії Цимбал. Київ: Лабораторія, 2023. 264 с.
В окупованій Голландії в приміщенні фабрики переховується родина власників фабрики, вони євреї, серед них є підлітка, вперше в житті закохана. Уже перша асоціація буде правильною. Саме там і за таких умов розгорталася історія Анни Франк, описана нею в щоденнику «Прихисток». Ми неодмінно мусимо згадати історію Анни Франк, читаючи історію Мір’ям Роодвельд.
Родина Мір’ям з роману «Дівчина в блакитному пальті» Моніки Ґессе переховується разом із родиною на меблевій фабриці містера Янсенна, на якого колись працювали батьки Мір’ям. Хтось видає гестапо їхній сховок, під час облави вбивають всіх євреїв і Янсенна, який їх переховував. Рятується лише Мір’ям, вона біжить вулицями брудна і перелякана, натикається на колишню однокласницю і найкращу подругу, та віддає їй своє пальто — кольору ясного неба. Мір’ям зрештою приходить до місіс Янсенн і та дає дівчинці притулок. У пані заготовлена потаємна ніша для дівчинки-єврейки.
Але одного ранку Мір’ям в тому сховку не виявляється, вона зникла, геть чисто розчинилася. Стара пані ризикує і просить про допомогу в розшуку. Ханнеке вісімнадцять, вона працює в похоронному бюро, але насправді є контрабандисткою, забезпечує голландців м’ясом і кавою, парфумами і шоколадом. Ханнеке не хоче собі цих проблем. Від неї залежить життя матері і немобільного тата. У Ханнеке свого болю — хоч на плечі завдай. Але вона подається на вмовляння пані Янсенн і береться розшукати маленьку єврейську дівчинку в яскравому пальті в місті, окупованому нацистами.
Авторка «Дівчини в блакитному пальті» намагається написати для своєї уже Анни Франк історію зі щасливим кінцем. Їй це вдається? – І так, і ні.
Авторка роману — Моніка Ґессе — відома журналістка, вона співпрацює з Вашингтон пост і виходила у фінал Пулітцерівської премії. Американка з Іллінойсу, ані її саму, ані її родину не зачепив Голокост. Але Моніка знову і знову повертається до цієї теми, осмислює і пише історії, в яких герої мусить зробити вибір від його залежить їхнє виживання і в ситуації, яка свободу вибору не дає. У неї уже п’ять таких романів, страшенно схожий одне на одне. Та «Дівчина у блакитному пальті» була все таки першою.
Один тиждень в січні 1943 року. Розповідь про події веде Ханнеке. На початку окупації у Ханнеке був коханий хлопець і найкраща подруга. Бас загинув на фронті, намагаючись чинити опір нацистському війську, програш Голландії був очевидним, Бас це знав, Ханнеке підбурювала його записатися до війська. Ельзбет вийшла заміж за гестапівця і живе своє найкраще життя, Ханнеке перервала з нею стосунки. В одному випадку вона не може простити подругу за зраду, котрій на її прощення глибоко плювати. В іншому випадку вона сама гине від почуття провини і нема у кого вимолювати прощення. Вона шукає Мір’ям, наче та їй може дати відпущення гріхів, так, ніби одне врятоване життя компенсує три занапащені. Зрештою, Ханнеке таки отримує урок прощення, хай і не так як сподівалася. І закінчиться цей тиждень поразкою Гітлера під Сталінградом, першою гучною поразкою нацистів в цій війні.
Різниця між виживанням і збереженням себе — нібито очевидна, правда? Найстаршому з головних героїв роману ще двадцяти немає. Молоді люди не мають знати різниці між цими двома опціями, вони навіть про опції ті знати не мають.
Ханнеке приходить по допомогу до брата свого померлого бойфренда і так потрапляє до однієї з груп опору. Це реальна група підпільників — Амстердамська студентська група. Десяток молодих людей, які раніше збиралися, щоби обговорити прочитані книжки і пліткувати про викладачів, тепер організували викрадення немовлят. Вони вивозити єврейських дітей з таборів пересилки і віддавали їх в родини голландців. Так врятували понад шістсот життів. В романі Ґессе в цю групу входять дівчата-єврейки, хлопці-геї, які і самі є в загрожуваному стані, але вони чітко знають різницю між врятувати себе і зберегти себе.
Ханнеке зрештою приєднується до групи — її фактично змушують, але лише для того, щоби врятувати Мір’ям. Вона не готова класти душу свою на невідомих їй немовлят. І це дуже красива репліка про збереження себе, бо Ханна — таки головна героїня роману, і вона — не героїчно-ідеальна ходульна лялька, а жива суперечлива людина.
Втім, зациклюватися на питанням про сенс буття нам Ґессе довго не дозволить. «Дівчина в блакитному пальті» — все таки жанровий детективний роман, сюжет динамічно рухається вперед. З втечами, переслідуванням, маскування, таємничими листами, підмінами, перевдяганнями, тощо, тощо. Тлом для детективного роману може бути будь-яка історична подія, будь-якого масштабу і будь-яких наслідків. Навіть Голокост. І такі романи не стануть від того книжками про Голокост, це будуть все ще детективні романи, події яких відбуваються під час і в умовах Шоа. «Дівчина в синьому пальті» — саме такий детективний роман з геноцидом на тлі.